Linux Professional Institute Learning Logo.
Перехід до основного вмісту
  • Головна
    • Усі ресурси
    • LPI Навчальні матеріали
    • Стати дописувачем
    • Видавничі партнери
    • Cтати видавничим партнером
    • Про нас
    • FAQ
    • Дописувачі
    • Дорожня карта
    • Контакти
  • LPI.org
4.3 Урок 1
Тема 1: Спільнота Linux та кар'єра у світі вільного програмного забезпечення
1.1 Розвиток Linux і популярні операційні системи
  • 1.1 Урок 1
1.2 Основні застосунки з відкритим кодом
  • 1.2 Урок 1
1.3 Відкрите програмне забезпечення та ліцензування
  • 1.3 Урок 1
1.4 ІКТ навички та робота в Linux
  • 1.4 Урок 1
Тема 2: Як знайти свій шлях у системі Linux
2.1 Основи командного рядку
  • 2.1 Урок 1
  • 2.1 Урок 2
2.2 Використання командного рядку для отримання допомоги
  • 2.2 Урок 1
2.3 Використання папок та перегляд списку файлів
  • 2.3 Урок 1
  • 2.3 Урок 2
2.4 Створення, переміщення та видалення файлів
  • 2.4 Урок 1
Тема 3: Потужність командного рядка
3.1 Архівація файлів через командний рядок
  • 3.1 Урок 1
3.2 Пошук та отримання даних з файлів
  • 3.2 Урок 1
  • 3.2 Урок 2
3.3 Перетворення команд у скрипт
  • 3.3 Урок 1
  • 3.3 Урок 2
Тема 4: Операційна система Linux
4.1 Вибір операційної системи
  • 4.1 Урок 1
4.2 Розуміння апаратного забезпечення комп'ютера
  • 4.2 Урок 1
4.3 Де зберігаються дані
  • 4.3 Урок 1
  • 4.3 Урок 2
4.4 Ваш комп'ютер у мережі
  • 4.4 Урок 1
Тема 5: Безпека та права доступу до файлів
5.1 Основи безпеки та визначення типів користувачів
  • 5.1 Урок 1
5.2 Створення користувачів та груп
  • 5.2 Урок 1
5.3 Керування дозволами та правами власності на файл
  • 5.3 Урок 1
5.4 Спеціальні папки та файли
  • 5.4 Урок 1
How to get certified
  1. Тема 4: Операційна система Linux
  2. 4.3 Де зберігаються дані
  3. 4.3 Урок 1

4.3 Урок 1

Сертифікат:

Linux Essentials

Версія:

1.6

Розділ:

4 Операційна система Linux

Тема:

4.3 Місце збереження даних

Урок:

1 з 2

Вступ

Для операційної системи все вважається даними. Для Linux все вважається файлом: програми, звичайні файли, каталоги, блокові пристрої (жорсткі диски тощо), символьні пристрої (консолі тощо), процеси ядра, сокети, розділи, посилання тощо. Структура каталогів Linux , починаючи з кореня /, є набором файлів, що містять дані. Той факт, що все є файлом, є потужною функцією Linux, оскільки вона дозволяє налаштувати практично кожен аспект системи.

У цьому уроці ми обговоримо різні місця, в яких зберігаються важливі дані, як встановлено http://refspecs.linuxfoundation.org/fhs.shtml [Стандартом ієрархії файлової системи Linux (FHS, Linux Filesystem Hierarchy Standard)]. Деякі з цих місць є реальними каталогами, які постійно зберігають дані на дисках, тоді як інші є псевдофайловими системами, завантаженими в пам’ять, які дають нам доступ до даних підсистеми ядра, таких як запущені процеси, використання пам’яті, конфігурація обладнання тощо. Дані, що зберігаються в цих віртуальних каталогах, використовуються рядом команд, які дозволяють нам контролювати та обробляти їх.

Програми та їх конфігурація

Важливими даними в системі Linux, без сумніву, є її програми та їх конфігураційні файли. Перші - це виконувані файли, що містять набори інструкцій, які повинні виконуватися процесором комп’ютера, другі зазвичай - це текстові документи, які керують роботою програми. Виконувані файли можуть бути як двійковими, так і текстовими файлами. Виконувані текстові файли називаються скриптами. Дані конфігурації в Linux також традиційно зберігаються в текстових файлах, хоча існують різні стилі представлення даних конфігурації.

Де зберігаються двійкові файли

Як і будь-який інший файл, виконувані файли розташовані у каталогах, які в кінцевому підсумку підпорядковані кореневому /. Точніше, програми розподіляються за трирівневою структурою: перший рівень (/) містить програми, які можуть знадобитися в однокористувацькому режимі, другий рівень (/usr) містить більшість багатокористувацьких програм і третій рівень (/usr/local) використовується для зберігання програмного забезпечення, яке не надається дистрибутивом і було скомпільовано локально.

Типові місця розташування програм включають:

/sbin

Містить необхідні двійкові файли для системного адміністрування, такі як parted або ip.

/bin

Містить необхідні двійкові файли для всіх користувачів, такі як ls, mv або mkdir.

/usr/sbin

Зберігає двійкові файли для системного адміністрування, такі як deluser або groupadd.

/usr/bin

Містить більшість виконуваних файлів, таких як free, pstree, sudo або man, які можуть використовуватися всіма користувачами.

/usr/local/sbin

Використовується для зберігання локально встановлених програм для системного адміністрування, які не керуються системним менеджером пакунків.

/usr/local/bin

Слугує тій же меті, що й /usr/local/sbin, але для звичайних програм користувача.

Нещодавно деякі дистрибутиви почали замінювати /bin і /sbin символічними посиланнями на /usr/bin і /usr/sbin.

Note

Каталог /opt іноді використовується для зберігання додаткових програм сторонніх розробників.

Крім цих каталогів, звичайні користувачі можуть мати власні програми в будь-якому з них:

  • /home/$USER/bin

  • /home/$USER/.local/bin

Tip

Ви можете дізнатися, з яких каталогів можна запускати двійкові файли, використовуючи змінну PATH, за допомогою команди echo $PATH. Для отримання додаткової інформації про PATH перегляньте уроки по роботі зі змінними і налаштуванню оболонки.

Ми можемо знайти розташування програм за допомогою команди which:

$ which git
/usr/bin/git

Де зберігаються файли конфігурації

Каталог /etc

На початку Unix існував каталог для кожного типу даних, наприклад /bin для бінарних файлів і /boot для ядра(ядер). Однак /etc (що означає et cetera) був створений як універсальний каталог для зберігання будь-яких файлів, які не належать до інших категорій. Більшість із цих файлів були файлами конфігурації. З плином часу додавалося все більше і більше файлів конфігурації, тому /etc став основним каталогом для файлів конфігурації програм. Як сказано вище, файл конфігурації зазвичай є локальним текстовим (на відміну від двійкового) файлом, який контролює роботу програми..

У /etc ми можемо знайти різні шаблони для назв файлів конфігурації:

  • Наприклад, файли з розширенням ad hoc або взагалі без розширення

    group

    База даних системних груп.

    hostname

    Ім’я комп’ютера.

    hosts

    Перелік співставлень IP-адрес з іменами комп’ютерів.

    passwd

    База даних користувачів системи — складається з семи полів, розділених двокрапками, що надають інформацію про користувача.

    profile

    Загальносистемний файл конфігурації для Bash.

    shadow

    Зашифрований файл з паролями користувачів.

  • Файли ініціалізації, що закінчуються на rc:

    bash.bashrc

    Загальносистемний файл .bashrc для інтерактивних оболонок bash.

    nanorc

    Зразок файлу ініціалізації для GNU nano (простий текстовий редактор, який зазвичай є у будь-якому дистрибутиві).

  • Файли, що закінчуються на .conf:

    resolv.conf

    Конфігураційний файл для DNS-резольвера, який надає доступ до системи доменних імен Інтернету (DNS, Domain Name System).

    sysctl.conf

    Конфігураційний файл для встановлення системних змінних ядра.

  • Каталоги із суфіксом .d:

    Деякі програми з унікальним файлом конфігурації (*.conf або іншим) розвинулися, щоб мати спеціальний каталог *.d, який допомагає створювати модульні, більш надійні конфігурації. Наприклад, щоб налаштувати logrotate, ви знайдете logrotate.conf, а також каталоги logrotate.d.

    Цей підхід стане в нагоді в тих випадках, коли різні застосунки потребують конфігурації для однієї і тієї ж служби. Якщо, наприклад, пакунок веб-серверу містить конфігурацію logrotate, цю конфігурацію тепер можна помістити у спеціальний файл у каталозі logrotate.d. Цей файл може бути оновлений пакунком веб-серверу, не заважаючи конфігурації logrotate, що залишилася. Аналогічно, пакунки можуть додавати конкретні завдання, розміщуючи файли в каталозі /etc/cron.d замість того, щоб змінювати /etc/crontab.

    У Debian — та похідних Debian — такий підхід був застосований до списку надійних джерел, який зчитується інструментом керування пакунками apt: крім класичного /etc/apt/sources.list, тепер ми знаходимо каталог /etc/apt/sources.list.d:

    $ ls /etc/apt/sources*
    /etc/apt/sources.list
    /etc/apt/sources.list.d:
Файли конфігурації в HOME (Dotfiles)

На рівні користувача програми зберігають свої конфігурації та налаштування в прихованих файлах у домашньому каталозі користувача (також представленому ~). Пам’ятайте, що приховані файли починаються з крапки (.) – звідси їх назва: dotfiles.

Деякі з цих dotfiles є сценаріями Bash, які налаштовують сеанс оболонки користувача та з’являються, як тільки користувач входить в систему:

.bash_history

Зберігає історію командного рядку.

.bash_logout

Містить команди для виконання при виході з оболонки входу.

.bashrc

Сценарій ініціалізації Bash для оболонок без входу.

.profile

Сценарій ініціалізації Bash для оболонок входу.

Note

Зверніться до уроку “Основи командного рядку”, щоб дізнатися більше про Bash та його файли ініціалізації.

Конфігураційні файли інших програм, специфічних для користувача, отримуються під час запуску відповідних програм: .gitconfig, .emacs.d, .ssh тощо.

Ядро Linux

Перш ніж запускати будь-який процес, ядро має бути завантажено в захищену область пам’яті. Після цього процес із PID 1 (зараз найчастіше systemd) запускає ланцюжок процесів, тобто один процес запускає інший(і) тощо. Коли процеси активні, ядро Linux відповідає за розподіл ресурсів для них (клавіатури, миші, дисків, пам’яті, мережевих інтерфейсів тощо).

Note

До systemd завжди /sbin/init був першим процесом у системі Linux як частина системного менеджера System V Init. Але все ще можна знайти /sbin/init як посилання на /lib/systemd/systemd.

Місце збереження ядер: /boot

Ядро знаходиться в /boot - разом з іншими файлами, пов’язаними з завантаженням. Більшість із цих файлів містять у своїх іменах компоненти номера версії ядра (версія ядра, основна версія, версія змін та номер виправлення).

Каталог /boot містить наступні типи файлів з іменами, що відображають відповідну версію ядра:

config-4.9.0-9-amd64

Параметри конфігурації для ядра, такі як параметри та модулі, які були скомпільовані разом із ядром.

initrd.img-4.9.0-9-amd64

Початковий образ диску RAM, який допомагає в процесі запуску, завантажуючи тимчасову кореневу файлову систему в пам’ять.

System-map-4.9.0-9-amd64

Файл System-map (у деяких системах він називатиметься System.map) містить символьну таблицю адрес функцій і процедур ядра. Кожного разу, коли ядро перебудовується, вміст файлу буде змінюватися, оскільки місця розташування в пам’яті можуть відрізнятися. Ядро використовує цей файл для пошуку адрес пам’яті для певного символьного імені ядра, або навпаки.

vmlinuz-4.9.0-9-amd64

Ядро зберігається у стиснутому форматі для збереження простору і може саморозпаковуватися (на це вказує z в імені vmlinuz; vm означає віртуальну пам’ять і почало використовуватися, коли ядро вперше отримало підтримку віртуальної пам’яті).

grub

Каталог конфігурації для завантажувача grub2.

Tip

Оскільки це критична функція операційної системи, більше ніж одне ядро та пов’язані з ним файли зберігаються в /boot на випадок, якщо стандартне ядро втратить працездатність і нам доведеться повернутися до попередньої версії, щоб принаймні мати можливість завантажити систему та виправити її.

Каталог /proc

Каталог /proc є однією з так званих віртуальних або псевдо-файлових систем, оскільки його вміст не записується на диск, а завантажується в пам’ять. Він динамічно заповнюється щоразу, коли комп’ютер завантажується, і постійно відображає поточний стан системи. /proc містить інформацію про:

  • Запущені процеси.

  • Конфігурацію ядра.

  • Системне обладнання.

Крім усіх даних про процеси, які ми побачимо на наступному уроці, цей каталог також зберігає файли з інформацією про апаратне забезпечення системи та налаштування конфігурації ядра. Серед цих файлів:

/proc/cpuinfo

Зберігає інформацію про центральний процесор системи:

$ cat /proc/cpuinfo
processor	: 0
vendor_id	: GenuineIntel
cpu family	: 6
model		: 158
model name	: Intel(R) Core(TM) i7-8700K CPU @ 3.70GHz
stepping	: 10
cpu MHz		: 3696.000
cache size	: 12288 KB
(...)
/proc/cmdline

Зберігає рядки, передані ядру під час завантаження:

$ cat /proc/cmdline
BOOT_IMAGE=/boot/vmlinuz-4.9.0-9-amd64 root=UUID=5216e1e4-ae0e-441f-b8f5-8061c0034c74 ro quiet
/proc/modules

Показує список модулів, завантажених до ядра:

$ cat /proc/modules
nls_utf8 16384 1 - Live 0xffffffffc0644000
isofs 40960 1 - Live 0xffffffffc0635000
udf 90112 0 - Live 0xffffffffc061e000
crc_itu_t 16384 1 udf, Live 0xffffffffc04be000
fuse 98304 3 - Live 0xffffffffc0605000
vboxsf 45056 0 - Live 0xffffffffc05f9000 (O)
joydev 20480 0 - Live 0xffffffffc056e000
vboxguest 327680 5 vboxsf, Live 0xffffffffc05a8000 (O)
hid_generic 16384 0 - Live 0xffffffffc0569000
(...)

Каталог /proc/sys

Цей каталог містить налаштування конфігурації ядра у файлах, класифікованих за категоріями для кожного підкаталогу:

$ ls /proc/sys
abi  debug  dev  fs  kernel  net  user  vm

Більшість із цих файлів діють як перемикач і, отже, містять лише одне з двох можливих значень: 0 або 1 (“включено” або “вимкнено”). Наприклад:

/proc/sys/net/ipv4/ip_forward

Значення, яке визначає можливість використання нашого комп’ютера в якості маршрутизатору (вмикає або вимикає здатність пересилати пакети):

$ cat /proc/sys/net/ipv4/ip_forward
0

Однак є деякі винятки:

/proc/sys/kernel/pid_max

Максимально дозволене значення PID:

$ cat /proc/sys/kernel/pid_max
32768
Warning

Будьте особливо обережні, змінюючи налаштування ядра, оскільки неправильне значення може призвести до нестабільної роботи системи.

Апаратні пристрої

Пам’ятайте, що в Linux “все є файлом”. Це означає, що інформація про апаратний пристрій, а також власні параметри конфігурації ядра зберігаються в спеціальних файлах, які знаходяться у віртуальних каталогах.

Каталог /dev

Каталог device /dev містить файли пристроїв (або вузлів) для всіх підключених апаратних пристроїв. Ці файли пристроїв використовуються як інтерфейс між пристроями та процесами, які їх використовують. Кожен файл пристрою відноситься до однієї з двох категорій:

Блочні пристрої

Пристрої, в яких дані зчитуються і записуються блоками, до яких можна звертатися окремо. Прикладами є жорсткі диски (та їх розділи, наприклад /dev/sda1), USB-флеш-накопичувачі, компакт-диски, DVD-диски тощо.

Символьні пристрої

Пристрої, в яких дані зчитуються та записуються послідовно по одному символу. Прикладами є клавіатури, текстова консоль (/dev/console), послідовні порти (наприклад, /dev/ttyS0 та ін.) тощо.

При виведенні інформації про файли пристроїв, переконайтеся, що ви використовуєте ls з перемикачем -l, щоб розрізняти ці дві категорії. Ми можемо, наприклад, перевірити наявність жорстких дисків і розділів:

# ls -l /dev/sd*
brw-rw---- 1 root disk 8, 0 may 25 17:02 /dev/sda
brw-rw---- 1 root disk 8, 1 may 25 17:02 /dev/sda1
brw-rw---- 1 root disk 8, 2 may 25 17:02 /dev/sda2
(...)

Або для послідовних терміналів (TeleTYpewriter):

# ls -l /dev/tty*
crw-rw-rw- 1 root tty     5,  0 may 25 17:26 /dev/tty
crw--w---- 1 root tty     4,  0 may 25 17:26 /dev/tty0
crw--w---- 1 root tty     4,  1 may 25 17:26 /dev/tty1
(...)

Зверніть увагу, що перший символ - це b для блочних пристроїв і c для символьних пристроїв.

Tip

Зірочка (*) є шаблонним символом, який означає 0 або більше символів. Цей символ дуже важливий у командах ls -l /dev/sd* та ls -l /dev/tty* вище. Щоб дізнатися більше про ці спеціальні символи, зверніться до уроку про шаблони.

Крім того, /dev містить деякі спеціальні файли, які є досить корисними для різних цілей програмування:

/dev/zero

Надає стільки нульових символів, скільки потрібно.

/dev/null

Відомий як bit bucket. Він відкидає всю надіслану йому інформацію.

/dev/urandom

Генерує псевдовипадкові числа.

Каталог /sys

Файлова система sys (sysfs) змонтована на /sys. Цей каталог був створений з приходом ядра 2.6 і означав значне покращення /proc/sys.

Процеси повинні взаємодіяти з пристроями в /dev, тому ядру потрібен каталог, який містить інформацію про ці апаратні пристрої. Це каталог /sys, і його дані впорядковано за категоріями. Наприклад, щоб перевірити MAC-адресу вашої мережевої карти (enp0s3), ви маєте виконати команду cat для такого файлу:

$ cat /sys/class/net/enp0s3/address
08:00:27:02:b2:74

Пам’ять і її типи

Для того щоб програма запустилася, її потрібно завантажити в пам’ять. Загалом, коли ми говоримо про пам’ять, ми маємо на увазі Пам’ять із довільним доступом (RAM, Random Access Memory) і, у порівнянні з механічними жорсткими дисками, вона має перевагу в тому, що набагато швидша. З іншого боку, вона нестабільна (тобто, коли комп’ютер вимикається, дані зникають).

Незважаючи на вищезгадане, коли справа доходить до пам’яті, ми можемо виділити два основних її типи в системі Linux:

Фізична пам’ять

Також відома як RAM, вона поставляється у вигляді мікросхем, які складаються з інтегральних схем, що містять мільйони транзисторів і конденсаторів. Вони, у свою чергу, утворюють комірки пам’яті (основний будівельний блок пам’яті комп’ютера). Кожна з цих комірок має пов’язаний шістнадцятковий код — адресу пам’яті — щоб у разі потреби на неї можна було посилатися.

Віртуальна пам’ять

Також відома як файл підкачки, це частина віртуальної пам’яті, яка розташована на жорсткому диску та використовується, коли більше немає доступної оперативної пам’яті.

З іншого боку, існує концепція віртуальної пам’яті, яка є абстракцією загального об’єму оперативної адресної пам’яті (оперативної пам’яті та дискового простору), як це сприймається застосунками.

Команда free аналізує /proc/meminfo і дуже чітко відображає обсяг вільної та використаної пам’яті в системі:

$ free
              total        used        free      shared  buff/cache   available
Mem:        4050960     1474960     1482260       96900     1093740     2246372
Swap:       4192252           0     4192252

Давайте пояснимо різні стовпці:

total

Загальний обсяг встановленої фізичної пам’яті та файлу підкачки.

used

Обсяг фізичної пам’яті та файлу підкачки, що використовується на даний момент.

free

Обсяг фізичної пам’яті та пам’яті підкачки, який на даний момент не використовується.

shared

Обсяг фізичної пам’яті, що використовується переважно tmpfs.

buff/cache

Обсяг фізичної пам’яті, який наразі використовується буферами ядра, кешем сторінок і slabs.

available

Оцінювання, скільки фізичної пам’яті доступно для нових процесів.

За замовчуванням free показує значення в кібібайтах, але дозволяє за допомогою різних перемикачів відображати результати в різних одиницях вимірювання. Деякі з цих варіантів:

-b

Байти.

-m

Мебібайти.

-g

Гігібайти.

-h

Формат, зручний для користувача.

-h завжди надає зручний формат:

$ free -h
              total        used        free      shared  buff/cache   available
Mem:           3,9G        1,4G        1,5G         75M        1,0G        2,2G
Swap:          4,0G          0B        4,0G
Note

Кібібайт (КіБ) дорівнює 1024 байтам, а кілобайт (КБ) дорівнює 1000 байтам. Те ж саме стосується мебібайтів, гібібайтів тощо.

Вправи до посібника

  1. Використовуйте команду which, щоб дізнатися розташування наступних програм і заповнити таблицю:

    Команда Команда which Шлях до виконуваного файлу (виведення) Користувачу потрібні привілеї root?

    swapon

    kill

    cut

    usermod

    cron

    ps

  2. Де можна знайти наступні файли?

    File /etc ~

    .bashrc

    bash.bashrc

    passwd

    .profile

    resolv.conf

    sysctl.conf

  3. Поясніть значення числових елементів для файлу ядра vmlinuz-4.15.0-50-generic, знайденого в /boot:

    Числовий елемент Значення

    4

    15

    0

    50

  4. Яку команду ви б використали, щоб вивести список усіх жорстких дисків і розділів у /dev?

Дослідницькі вправи

  1. Файли пристроїв для жорстких дисків представлені на основі контролерів, які вони використовують – ми бачили /dev/sd* для дисків, що використовують SCSI (Small Computer Systems Interface) і SATA (Serial Advanced Technology Attachment), але

    • Як були представлені старі диски IDE (Integrated Drive Electronics)?

    • І сучасні накопичувачі NVMe (Non-Volatile Memory Express)?

  2. Подивіться на файл /proc/meminfo. Порівняйте вміст цього файлу з результатом команди free та визначте, який перемикач із /proc/meminfo відповідає наступним полям у виводі free:

    виведення команди free поле /proc/meminfo

    total

    free

    shared

    buff/cache

    available

Підсумки

У цьому уроці ви дізналися про розташування програм та їх конфігураційних файлів у системі Linux. Важливі факти, які слід пам’ятати:

  • В основному, програми можна знайти в трирівневій структурі каталогів: /, /usr та /usr/local. Кожен з цих рівнів може містити каталоги bin та sbin.

  • Файли конфігурації зберігаються в /etc та ~.

  • Dotfiles — це приховані файли, які починаються з крапки (.).

Ми також обговорили ядро Linux. Важливі факти:

  • Для Linux все є файлом.

  • Ядро Linux знаходиться в /boot разом з іншими файлами, пов’язаними з завантаженням.

  • Щоб процеси почали виконуватися, ядро потрібно спочатку завантажити в захищену область пам’яті.

  • Робота ядра полягає в розподілі системних ресурсів для процесів.

  • Віртуальна (або псевдо) файлова система /proc зберігає важливі дані ядра та системи тимчасово.

Так само ми дослідили апаратні пристрої та дізналися наступне:

  • У каталозі /dev зберігаються спеціальні файли (вузли) для всіх підключених апаратних пристроїв: блокові пристрої або символьні пристрої. Перші передають дані блоками; другі по одному символу.

  • Каталог /dev також містить інші спеціальні файли, такі як /dev/zero, /dev/null або /dev/urandom.

  • Каталог /sys зберігає інформацію про апаратні пристрої, упорядковані за категоріями.

Нарешті ми торкнулися пам’яті. Ми вивчили:

  • Програма запускається, коли вона завантажується в пам’ять.

  • Що таке оперативна пам’ять.

  • Що таке віртуальна пам’ять.

  • Як відобразити використання пам’яті.

Команди, які використовувалися в цьому уроці:

cat

Об’єднати/вивести вміст файлу.

free

Відображення обсягу вільної та використаної пам’яті в системі.

ls

Виводить вміст каталогу.

which

Показати розташування програми.

Відповіді до вправ посібника

  1. Використовуйте команду which, щоб дізнатися розташування наступних програм і заповнити таблицю:

    Команда Команда which Шлях до виконуваного файлу (виведення) Користувачу потрібні привілеї root??

    swapon

    which swapon

    /sbin/swapon

    Так

    kill

    which kill

    /bin/kill

    Ні

    cut

    which cut

    /usr/bin/cut

    Ні

    usermod

    which usermod

    /usr/sbin/usermod

    Так

    cron

    which cron

    /usr/sbin/cron

    Так

    ps

    which ps

    /bin/ps

    Ні

  2. Де можна знайти наступні файли?

    Файл /etc ~

    .bashrc

    Ні

    Так

    bash.bashrc

    Так

    Ні

    passwd

    Так

    Ні

    .profile

    Ні

    Так

    resolv.conf

    Так

    Ні

    sysctl.conf

    Так

    Ні

  3. Поясніть значення числових елементів для файлу ядра vmlinuz-4.15.0-50-generic, знайденого в /boot:

    Числовий елемент Значення

    4

    Версія ядра

    15

    Основна версія

    0

    Версія змін

    50

    Номер виправлення

  4. Яку команду ви б використали, щоб вивести список усіх жорстких дисків і розділів у /dev?

    ls /dev/sd*

Відповіді до дослідницьких вправ

  1. Файли пристроїв для жорстких дисків представлені на основі контролерів, які вони використовують – ми бачили /dev/sd* для дисків, що використовують SCSI (Small Computer Systems Interface) і SATA (Serial Advanced Technology Attachment), але

    • Як були представлені старі диски IDE (Integrated Drive Electronics)?

      /dev/hd*

    • І сучасні накопичувачі NVMe (Non-Volatile Memory Express)?

      /dev/nvme*

  2. Подивіться на файл /proc/meminfo. Порівняйте вміст цього файлу з результатом команди free та визначте, який перемикач із /proc/meminfo відповідає наступним полям у виводі free:

    виведення команди free поле /proc/meminfo

    total

    MemTotal / SwapTotal

    free

    MemFree / SwapFree

    shared

    Shmem

    buff/cache

    Buffers, Cached та SReclaimable

    available

    MemAvailable

Linux Professional Institute Inc. Всі права захищені. Відвідайте веб-сайт навчальних матеріалів: https://learning.lpi.org
Ця робота ліцензована відповідно до міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution-некомерційна-NoDerivatives 4.0.

Наступний Урок

4.3 Де зберігаються дані (4.3 Урок 2)

Прочитайте наступний урок

Linux Professional Institute Inc. Всі права захищені. Відвідайте веб-сайт навчальних матеріалів: https://learning.lpi.org
Ця робота ліцензована відповідно до міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution-некомерційна-NoDerivatives 4.0.

LPI є некомерційною організацією.

© 2023 Linux Professional Institute (LPI) - це глобальний стандарт сертифікації та організація підтримки кар'єри для професіоналів з відкритим вихідним кодом. Маючи понад 200 000 власників сертифікатів, це перший і найбільший в світі незалежний від постачальників орган з сертифікації Linux і з відкритим вихідним кодом. LPI має сертифікованих фахівців в більш ніж 180 країнах, здає іспити на декількох мовах і має сотні партнерів по навчанню.

Наша мета-надати економічні та творчі можливості для всіх, зробивши сертифікацію знань і навичок з відкритим вихідним кодом загальнодоступною.

  • LinkedIn
  • flogo-RGB-HEX-Blk-58 Facebook
  • Twitter
  • Зв'яжіться з нами
  • Політика конфіденційності та Cookie-файлів

Помітили помилку або хочете допомогти поліпшити цю сторінку? Просимо дайте нам знати.

© 1999–2023 Linux Professional Institute Inc. Всі права захищені.