109.4 Урок 1

Найкращий спосіб дізнатися про цей файл — прочитати man-сторінку, яка є частиною проекту man-сторінок Linux. Ця сторінка доступна у більшості систем. Доступ до неї можна отримати за допомогою команди man nsswitch.conf. Крім того, її можна знайти за адресою https://man7.org/linux/man-pages/dir_section_5.html

Нижче наведено простий приклад /etc/nsswitch.conf з man-сторінки:

Файл організований у стовпці. Крайній лівий стовпець – це тип бази даних імен. Решта стовпців — це методи, які функції розв’язання мають використовувати для пошуку імені. За методами йдуть функції зліва направо. Стовпці з [] використовуються для надання деякої обмеженої умовної логіки стовпцю безпосередньо ліворуч від нього.

Припустимо, що процес намагається розпізнати ім’я хоста learning.lpi.org. Це зробить відповідний виклик бібліотеки C (швидше за все, gethostbyname). Потім ця функція читатиме /etc/nsswitch.conf. Оскільки процес шукає ім’я хоста, він знайде рядок, що починається з hosts. Потім він спробує використати DNS для визначення імені. Наступний стовпець [!UNAVAIL=return] означає, що якщо служба доступна, не намагайтеся використовувати наступне джерело, тобто якщо DNS доступний, припиніть спроби розпізнати ім’я хоста, навіть якщо сервери імен не змогли цього зробити. Якщо DNS недоступний, перейдіть до наступного джерела. У цьому випадку наступним джерелом є files.

Коли ви бачите стовпець у форматі [result=action], це означає, що коли пошуком резольвера стовпця ліворуч від нього є result, тоді виконується action. Якщо перед result стоїть !, це означає, що якщо результат не є result, виконайте action. Описи можливих результатів і дій дивись на man-сторінці.

Тепер припустимо, що процес намагається знайти номер порту відповідно до імені служби. Він читатиме рядок services. Першим джерелом у списку є NIS. NIS розшифровується як Network Information Service (її іноді називають жовтими сторінками). Це стара служба, яка дозволяла централізовано керувати такими речами, як користувачі. Її вже рідко використовують через слабкий захист. Наступний стовпець [NOTFOUND=return] означає, що якщо пошук вдався, але службу не знайдено, потрібно припинити пошук. Якщо вищезазначена умова не виконується, використовуйте локальні файли.

Все, що праворуч від #, є коментарем і ігнорується.

Файл /etc/resolv.conf використовується для налаштування пошукової здатності хоста через DNS. Деякі дистрибутиви мають сценарії запуску, демони та інші інструменти, які записують у цей файл. Майте це на увазі під час редагування цього файлу вручну. Перевірте свій дистрибутив і будь-яку документацію інструментів налаштування мережі у такому випадку. Деякі інструменти, наприклад, Network Manager, залишать коментар у файлі, повідомляючи, що внесені вручну зміни буде перезаписано.

Як і у випадку з /etc/nsswitch.conf, існує man-сторінка, пов’язана з файлом. Доступ до неї можна отримати за допомогою команди man resolv.conf або за адресою https://man7.org/linux/man-pages/man5/resolv.conf.5.html.

Формат файлу досить простий. У крайньому лівому стовпчику ви маєте опцію name. Решта стовпців у цьому ж рядку є значенням опції.

Найпоширенішим варіантом є параметр nameserver. Він використовується для визначення адреси IPv4 або IPv6 DNS-сервера. На дату написання цієї статті ви можете вказати до трьох серверів імен. Якщо ваш /etc/resolv.conf не має опції nameserver, ваша система за умовчанням використовуватиме сервер імен на локальній машині.

Нижче наведено простий файл прикладу типових конфігурацій:

Опція search використовується, щоб дозволити пошук у короткій формі. У прикладі налаштовано один пошуковий домен lpi.org. Це означає, що будь-яка спроба розпізнати ім’я хоста без доменної частини матиме .lpi.org, доданий перед пошуком. Наприклад, якщо ви спробуєте знайти хост під назвою learning, резолвер шукатиме learning.lpi.org. Ви можете налаштувати до шести доменів пошуку.

Іншим поширеним варіантом є параметр domain. Він використовується для встановлення вашого локального доменного імені. Якщо цей параметр відсутній, за замовчуванням буде використано все після першої . в імені хоста машини. Якщо ім’я хоста не містить ., передбачається, що машина є частиною кореневого домену. Як і search, domain можна використовувати для пошуку за короткими іменами.

Майте на увазі, що domain` і search взаємовиключні. Якщо обидва присутні, використовується останній екземпляр у файлі.

Є кілька параметрів, які можна встановити, щоб вплинути на поведінку резолвера. Щоб установити їх, використовуйте ключове слово options, за яким слідує назва параметра, який потрібно встановити, і, якщо це можна застосувати, :, а потім значення. Нижче наведено приклад налаштування параметра тайм-ауту, який означає тривалість часу в секундах, протягом якого резолвер чекатиме на сервер імен, перш ніж відмовитися:

Існують інші параметри resolv.conf, але ці є найпоширенішими.

Файл /etc/hosts використовується для перетворення імен в IP-адреси і навпаки. Підтримуються як IPv4, так і IPv6. Лівий стовпець – це IP-адреса, решта – імена, пов’язані з цією адресою. Найпоширенішим використанням /etc/hosts є хости та адреси, де DNS неможливий, наприклад адреси зворотного зв’язку. У наведеному нижче прикладі визначено IP-адреси критичних компонентів інфраструктури.

Ось реалістичний приклад файлу /etc/hosts:

Systemd надає службу під назвою systemd-resolved. Він забезпечує mDNS, DNS і LLMNR. Під час роботи він прослуховує DNS-запити на 127.0.0.53. Він не забезпечує повноцінний сервер DNS. Будь-які запити DNS, які він отримує, обробляються серверами запитів, налаштованими в /etc/systemd/resolv.conf або /etc/resolv.conf. Якщо ви бажаєте використовувати цю службу, використовуйте resolve для hosts у /etc/nsswitch.conf. Майте на увазі, що пакет ОС, який містить бібліотеку systemd-resolved, може бути не встановлений за замовчуванням.

Утиліта getent використовується для відображення записів із баз даних служби імен. Вона може отримувати записи з будь-якого джерела, яке можна налаштувати за допомогою /etc/nsswitch.conf.

To use getent, follow the command with the type of name you wish to resolve and optionally a specific entry to lookup. If you only specify the type of name, getent will attempt to display all entries of that data type:

Starting with glibc version 2.2.5, you can force getent to use a specific data source with the -s option. The example below demonstrates this:

host — це проста програма для пошуку записів DNS. Без параметрів, якщо host передано тільки ім’я, він повертає набори записів A, AAAA та MX. Якщо надається адреса IPv4 або IPv6, він виводить запис PTR, якщо той доступний:

Якщо ви шукаєте певний тип запису, ви можете використовувати host -t:

host також можна використовувати для запиту на певний сервер імен, якщо ви не бажаєте використовувати ті, що містяться в /etc/resolv.conf. Просто додайте IP-адресу або ім’я хоста сервера, який ви хочете використовувати, як останній аргумент:

Іншим інструментом для запиту DNS-серверів є dig. Ця команда набагато докладніша, ніж host. За замовчуванням запити dig для записів A. Можливо, це надто багатослівно для простого пошуку IP-адреси чи імені хоста. dig працюватиме для простих пошуків, але він більше підходить для усунення несправностей конфігурації DNS-сервера:

Як бачите, dig надає багато інформації. Вихідні дані поділені на розділи. У першому розділі відображається інформація про встановлену версію dig та надісланий запит разом із усіма параметрами, які використовуються для команди. Далі відображається інформація про запит і відповідь.

У наступному розділі показано інформацію про використані EDNS-розширення і запит. У прикладі використовується розширення cookie. dig шукає запис A для learning.lpi.org.

У наступному розділі показано результат запиту. Число у другому стовпці – це TTL ресурса в секундах.

Решта вихідних даних надає інформацію про сервери імен домену, включаючи записи NS для сервера разом із записами A і AAAA серверів у записі NS домену.

Як і при використанні команди host, ви можете вказати тип запису за допомогою параметра -t:

Dig має багато параметрів для точного налаштування виведення та запиту, надісланого на сервер. Ці параметри починаються з +. Одним із варіантів є параметр short, який приховує всі виведення, крім результату:

Ось приклад вимкнення розширення cookie EDNS: